Україна – одна з найдивовижніших країн світу. Не лише своїми природними, людськими та інтелектуальними ресурсами. Але й дивовижними та іноді загадковими вчинками керівників цієї держави.
Не буду говорити про глобальні нелогічні чи спеціально продумані задля власної вигоди дії владної верхівки, але прорахунки того вектора роботи, до якого я залучений, упустити не дозволяє совість...
Багатьом мешканцям України мав би бути відомий логотип України – сонце (іноді його називають соняшником), яке у жовтні 2010 року усьому світу презентував Віце-прем’єр Борис Колесніков. Тоді концепція просування бренду полягала в тому, щоб освітити променями українського сонця, наповнити сонячним теплом кожну закордонну оселю. Завдання стояло увімкнути Україну в свідомості іноземців, відкрити нашу країну для світу. В рамках цієї концепції за 4 мільйони гривень був створений промоційний ролик «Switch on Ukraine» (Увімкни України). У 90-секундному кліпі наша країна постає як колоритна, традиційна, висококультурна, природньо багата, спортивна, а також технологічно розвинена держава.
Проморолик мені відверто сподобався. Більше того, до вподоби мені стала і стратегія розкрутки цього кліпу та просування в його рамках сонечка як бренду України. Жирно – не жирно, але активний показ «Switch on Ukraine» на провідних європейських телеканалах Eurosport, Euronews та BBC протягом лише одного грудня 2010 року обійшовся нашій країні орієнтовно в 20 мільйонів гривень. Хтось може не зрозуміти цього, але такі вже розцінки топових світових телеканалів і така стратегія просування медійного продукту. Тим паче, що наразі на покращенні іміджу України економити не варто, адже нам конче необхідна зацікавленість до наших території іноземних туристів, а більш конкретно - інвесторів. І я вже не нагадую нікому, що ми готуємо нашу країну до футбольного Євро-2012...
Не ображайтеся на мене смертного, але вся купа тексту, який я написав перед цим – це лише передмова. Однак основна частина та висновок – набагато коротші. Про нормальний логотип та бренд України, якісний та презентабельний проморолик, добре продуману концепцію розкрутки бренду України я розповідав лише до того, що просто небаченою безглуздістю з боку державних високопосадовців була ідея розробки нового бренду та запуск реалізації ще новішої концепції його розкрутки. В останньому (думаю, що останнім він буде недовго) варіанті просування бренду України, який до речі замовило Міністерство закордонних справ, наша країна постає як космічна, аргономічна держава. Обличчя цієї концепції – «ультрасучасні» персонажі, одягнені в український національний одяг, - хлопчик Спритко та дівчинка Гарнюня. Не буду коментувати зовнішній вигляд цих своєрідних талісманів, але сам факт, що ми тулимо несучасно одягнених та зі стародавнім виглядом персонажів в концепцію модернової України, яку, між іншим, мало хто всередині країни, не кажу вже за закордон, асоціює з космосом – чиста дурість. Виконання такого замовлення кажуть, що було профінансовано за кошти інвесторів, а обійшлося це їм в 150 тисяч американських доларів.
Але чого це коштувало державі?
В невідомої у світі України не було жодного, а тепер аж два бренди і стільки ж концепцій їхнього просування. Як від сприйняття України в двох форматах не розірветься мозок в пересічного іноземця – для мене загадка. Але те, що нашу державу, як ніхто не знав, так і не буде знати – беззаперечний ФАК чи факт!!!
Комментариев нет:
Отправить комментарий